безладний


безладний
-а, -е.
В якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний. || В якому немає певної системи, послідовності, ритму. || Позбавлений будь-якої планомірності, організованості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "безладний" в других словарях:

  • безладний — 1) (позбавлений порядку, певного ладу), хаотичний, анархічний 2) (позбавлений певної системности, упорядкованости, організованости), безсистемний, невпорядкований, безтолковий, хаотичний; плутаний, сумбурний; незв язний, розкиданий (позбавлений… …   Словник синонімів української мови

  • безладний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • натовп — (велике скупчення людей, що перебувають десь / рухаються кудись), юрба, юрма, юрмище, юрмисько; табун, орда, навала (безладний, неорганізований натовп); зборище, зборисько, збіговище, збіговисько; стовпище, стовписько; ватага, банда (група людей …   Словник синонімів української мови

  • богема — 1 іменник жіночого роду люди, переважно з представників творчої інтелігенції, що ведуть безладний спосіб життя збірн. богема 2 іменник жіночого роду безладний спосіб життя, циганщина …   Орфографічний словник української мови

  • анархічний — а, е. 1) Стос. до анархізму або до анархії (у 1 знач.). 2) Схильний до анархії (у 2 знач.), безладдя; безладний, хаотичний …   Український тлумачний словник

  • безладність — ності, ж. Стан за знач. безладний; безладдя …   Український тлумачний словник

  • безладно — Присл. до безладний …   Український тлумачний словник

  • безпутний — а, е. Який відзначається легковажністю; безладний, розгульний. Безпутний хлопець. || Непутящий. || Плутаний, хаотичний …   Український тлумачний словник

  • безсистемний — а, е. Який не має певної системи ладу; безладний …   Український тлумачний словник

  • безтолковий — а, е. 1) Який мало що розуміє; нетямущий. 2) У якому немає ладу, порядку; безладний …   Український тлумачний словник